Тимошенко разом з іншими аферистами винаходить все інші і інші шляхи задурювання українського електорату, і робить це акурат перед черговими виборами, чи то парламентськими, чи то президентськими…      

Про «Юлькіну тисячу» громадяни вже потихенько почали забувати. І не тому, що її давним-давно не виплачують, а по суті – можна сказати, що і не виплачували, а скоріше тому, що Юлька раптом сама забула про свої обіцянки і жодного разу протягом поточного року не згадала про свої минулі передвиборчі зобов’язання перед народом. Винятком хиба знов таки стала її передвиборча реклама «ВОНА працює», де було впевнено наголошено про виплату «тисячі».

            Переконавшись у власній бездарності і безсиллі з виплатою «тисячі», Тимошенко разом з іншими аферистами винаходить все інші і інші шляхи задурювання українського електорату, і робить це акурат перед черговими виборами, чи то парламентськими, чи то президентськими.

            В цей раз Тимошенко, з подачі Голови Держкомзему О.Кулініча, акурат під президентські вибори вирішила кинути громадянам горстку землі. І ні просто кинути – безплатно, точніше за державний кошт.

            Про О.Кулініча, чинного полковника СБУ, в минулому високопосадовця з Енергоатому, а зараз Голову Держкомзему, вже сказано чимало. Такими властивостями може похвалитися не кожний державний чиновник.

            Проте це не стало перешкодою для Тимошенко, оскільки її не цікавить хто з нею має справу – головне, щоб це працювало їй на руку, реалізовувало її задуми щодо президентського крісла, навіть якщо ще раз прийдеться «кинути» український народ.

            О.Кулініч недаремно все ж такі працював в СБУ, і як закручувати ті чи інші «справи» навчився непогано.

            Ось і чергову з них – всеукраїнську земельну «справу», з видачею нібито безплатно державних актів на землю громадянам України, провернув майже блискуче.

            Чому майже? Тому що ціна цієї «справи», точніше афери, погодженої Тимошенко, спочатку складала 6 млрд гривень. 6 млрд гривень зі Стабілізаційного фонду Державного бюджету, а це третина річної суми Стабфонду – ось якою була початкова ціна земельної афери Тимошенко і Кулініча.

            Саме під 6 млрд підписалась Тимошенко у постанові Уряду від 05.08.2009 «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України у 2009 році».

            Тимошенко і Кулініч святкували так, ніби перемогли у другій світовій війні.

            Ще б пак. Тимошенко за допомогою цієї, на перший погляд дуже потрібної і актуальної для пересічних громадян справи, пропіарилась у в кожній сільській хаті. Саме за рахунок коштів Державного бюджету, як то передбачено зазначеною постановою, кожному селянину надійшов лист про можливість безкоштовно виготовити акт про право власності на землю, підписаний особисто Тимошенко. Ну чим не турбота про потенційного виборця!

            В накладі не залишився і О.Кулініч. Крім політичних обіцянок і майбутньої підтримки від самої Юлії Володимирівни, йому ще перепало освоїти 6 млрд гривень, при цьому 33 млн виключно на власне відомство – Держкомзем, тобто як йому заманеться. А цього вистачило б не тільки на безбідне власне життя, яким би довгим воно не було, а ще і на забезпечення всієї виборчої компанії як Тимошенко (що зрозуміло було з самого початку), так і власного патрона Литвина, членом партії якого є Кулініч.  

            Проте не склалося. В Україні ще зайшлись люди з державницькою позицією, які не дали нагоди Тимошенко і Кулінічу здійснити черговий дерибан у всеукраїнських масштабах. І вже через місяць Уряд вимушений був своєю постановою від 09.09.2009 № 951 внести зміни до постанови № 844, зменшив суму фінансування «земельної афери» в понад як 10 (!) раз, до 507 млн грн., а також виключив Держкомзем (чит. Кулініча) з числа головних розпорядників за цими коштами. 

            Натомість лист за підписом Тимошенко о її «земній» турботі про українців отримав чи не кожен селянин, і піар-акція для Тимошенко вдалась. ВОНА – працює. І люди знов заговорили про Тимошенко. І знову під вибори. Правда в цей раз – під вибори Президента.

            Правда, крім піару Тимошенко, справа далі не рухається.

На розширеній нараді керівних працівників органів земельних ресурсів, Центру державного земельного кадастру та інститутів землеустрою, яка відбулась 11 вересня за участю Тимошенко, щойно призначений Кулінічем та благословенний Тимошенко новий керівник Центру державного земельного кадастру Т.Гайдук заявила, що для реалізації постанови № 844 необхідно щосекунди видавати по 3 державних акта.  

Наразі достеменно не відомо про які акти думала Т.Гайдук, висловлюючи вголос такі зобов’язання, проте відразу стало зрозуміло – у такого керівника, як і у Тимошенко та Кулініча, сказане не відповідатиме зробленому ніколи.

За наданими розрахунками протягом вересня-грудня Держкомзем  (а слід читати – Тимошенко, Кулініч і Гайдук) мали б «обилетить» ні мало ні багато, а 6,5 млн громадян. Саме стільки людей мали потенційну можливість отримати державний акт на землю. Тобто, щомісяця мало б видаватися принаймні не менш як 1,5 млн державних актів.

Проте поспішили. Чи то гроші хотілось як найскоріше подерибанити, а скоріше за все не було чим вже піариться, але справа з місця не зрушилась, ажіотаж піднявся, а до виборів ще далеко.

Обіцяні акти не видаються. Незадоволення населення зростає.

За повідомленням Держкомзему протягом півтора місяців, починаючи з 1 вересня, громадянам було видано лише 841 державний акт, а мали б видати більш як 2 мільйони.

Ви здивовані? Ми – ні.